Инструкция о порядке регистрации домов и домовладений в городах и поселках городского типа украинской сср

Що вигідніше – заповісти чи подарувати?

Якщо одержувач власності – близький родич (дитина, батько/мати, брат/сестра, бабуся, дідусь, чоловік/дружина, онук/онука), договір дарування – більш економний варіант, оскільки дані особи звільнені від сплати податків та зборів. Якщо є бажання передати майно представнику далекої рідні або людині, яка не перебуває у родинних стосунках із власником, дешевше обійдеться заповіт. Адже 0,5 відсотка від ціни майна менше, ніж 19,5 відсотків податку. Різниця в інших витратах незначна.

Що надійніше – подарувати або заповісти?

Якщо говорити про юридичні та міжособистісні аспекти правовідносин, то, як у дарчих, так і у заповітів є свої позитивні та негативні сторони.

  • Сьогодні податок при оформленні даних договорів відсутній, проте до певного часу він утримувався. Чи є гарантія, що влада не введе його знову? Якщо ви плануєте передати власність близькому родичу, оформляйте дарчу. Адже до того часу, поки заповіт буде реалізовано, можуть ввести податок, який «з’їсть» значну частину спадщини.
  • Бажаєте переписати майно на одного родича, але є інші правонаступники з правом обов’язкової частки (неповнолітня дитина, чоловік-пенсіонер або близький родич-інвалід)? Оформляйте дарчу. При наявності недієздатних родичів, спадкова маса буде розділена з урахуванням їх частки. І абсолютно неважливо, чи хочете ви залишити їм спадщину, чи ні. Обов’язкова частка становить ½ спадщини, на яку вони могли б претендувати за законом.

Наведемо приклад: у спадкодавця з найближчих родичів брат і повнолітня непрацездатна донька-інвалід. У відповідності із законом, після його смерті вони обидва успадкують майно в рівних частинах. Однак спадкодавець бажає переписати квартиру на брата, оскільки з дочкою тривалий час не спілкується. Навіть якщо він оформить заповіт на брата, дочка все одно отримає свою частку – ½ від половини спадкової нерухомості.

  • Якщо вишикувалася довга черга претендентів, але спадкодавець бажаєте, щоб майно дісталося комусь одному, також треба оформити договір дарування. Його родичі не можуть анулювати. А заповідальний документ оскаржити нескладно. Судові інстанції завалені позовними заявами від родичів. Ображені заявники наводять докази, що на заповідача психологічно тиснули більш щасливі претенденти, спадкодавець вживав медичні препарати, страждав алкоголізмом або просто не віддавав звіт своїм діям, страждаючи на старческий маразм. А якщо заповідач був похилого віку або хворів, ймовірність визнання документа недійсним досить висока. Крім того, суди за заявами даної категорії тягнуться не один рік, «полегшуючи» спадкоємців на гроші і забираючи їх час.
  • Але з іншої точки зору, в житті часто трапляються випадки, коли ніжні, люблячі та дбайливі онуки віддають улюблену бабусю і дідуся в будинок пристарілих, як тільки ті підпишуть договір дарування. Оформивши дарчу, власник втрачає всі права на квартиру та повинен звільнити її за першою вимогою нового власника. У такому випадку найкращим варіантом є договір довічного утримання (ренти). Це особливо актуально, якщо ви плануєте надалі переписати нерухомість на сторонніх людей.

Бажаєте знати, як оформити заповіт? Прочитайте нашу статтю “Спадщина за заповітом: порядок оформлення, форма і зміст“.

У статті “Все про договір дарування (зразок)” ми розповіли, як правильно оформити угоду, коли дарча визнається недійсною, скільки коштує оформлення договору дарування у нотаріуса та надали багато іншої інформації.

Зверніть увагу!

У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.

Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.

Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

Внесення змін у трудові договори

Роботодавець може укласти з працівником письмовий трудовий договір, а також договір про повну матеріальну відповідальність. Після зміни прізвища працівником та видання відповідного наказу у вказані документи також вносять відповідні заміни.

Зміна вноситься у всі частини договору, де вказано прі­звище (або інші дані, які змінюються) працівника. Зміни вносяться таким чином: однією рискою закреслюються колишні дані і записуються нові, у кінці тексту договору вносять запис про те, на підставі якого документа в договір унесено зміни. Записи про зміну даних працівника проводяться як у примірнику роботодавця, так і в примірнику працівника.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР № 526-2015

м. Київ                                                               «13» лютого 2015 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро» (далі — Роботодавець) в особі директора Парасочкіной Ксенії Вікторівни, що діє на підставі Статуту товариства, з одного боку, та Хоменко Ольги Миколаївни (далі — Працівник), з другого боку, уклали цей трудовий договір про таке:

  1. Адреси та реквізити Сторін

РОБОТОДАВЕЦЬ

Товариство з обмеженою відпові­дальністю «Дніпро»

01001, м. Київ, вул. Т. Шевченка, буд. 1

ЄДРПОУ 12345678

ІПН 123456789100

Свідоцтво платника податків № 11112222

Р/р 11223344556677
в АКІБ «УкрСиббанк»

м. Київ, МФО 200213

Директор Парасочкина К. В. Парасочкина

ИЗОБРАЗИТЬ ПЕЧАТЬ

ПРАЦІВНИК

Плохенко

Хоменко Ольга Миколаївна

Домашня адреса: 01001, м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 28, кв. 49

Паспорт: серія ЕЕ № 325012, виданий Шевченківським
РУ ГУМВС України в місті Києві 26 серпня 1996 року

Ідентифікаційний номер 1234567890

Плохенко  О. М. Плохенко

паспорт серія ЕО № 325012, виданий Шевченківським РУ ГУМВС України в місті Києві 19 листопада 2015 року

Зміни внесено на підставі наказу від 30.11.2015 № 111-К.

Інспектор

відділу кадрів            Ю. П. Коваленко

30.11.2015

ИЗОБРАЗИТЬ ПЕЧАТЬ

Порядок видачі свідоцтва

Основною умовою видачі документа є те, що він оформляється виключно за бажанням правонаступника. Примушувати кого-небудь до прийняття майна або до відмови – неприпустимо.

Перед тим як видати свідоцтво спадкоємцям, нотаріус зобов’язаний вчинити певні дії.

Так, у разі прийняття майна за законом нотаріус…

  • здійснює перевірку факту смерті власника;
  • встановлює місце та час відкриття процедури;
  • встановлює коло осіб – претендентів на майно;
  • перевіряє підстави для визнання правонаступниками родичів, які подали заяви про прийняття спадщини;
  • перевіряє склад спадкових об’єктів, їх місцезнаходження;
  • перевіряє та встановлює інші факти.

Для цього нотаріуси наділені певними повноваженнями – закон надає їм право вимагати підтверджуючі документи, направляти відповідні запити в організації та установи, незалежно від форм власності.

Після того як всі факти перевірені, а документи – зібрані, нотаріус сповіщає претендентів першої черги про відкриття спадщини.

При оформленні спадщини за заповітом, нотаріус вчиняє такі дії:

  • перевіряє факт смерті заповідача;
  • встановлює місце та час відкриття спадщини;
  • перевіряє наявність заповіту;
  • встановлює осіб, які володіють законним правом на обов’язкову частку.

Далі нотаріус направляє на адресу всіх претендентів письмове повідомлення.

Якщо померлий залишив кілька заповідальних документів, законною силою буде володіти останній документ.

Крім заповіту та заяви про право на майно, претенденти повинні представити нотаріусу у встановлений шестимісячний строк додаткові документи, які…

  • підтверджують факт смерті заповідача;
  • є підставою для виникнення спадкових прав (підтверджують спорідненість);
  • підтверджують право власності померлого на майно, що входить до складу спадкової маси;
  • містять оцінку спадкових об’єктів;
  • посвідчують особу заявника.

Що робити зазначеному в заповіті спадкоємцю, який пропустив шестимісячний строк, власність не прийняв? У таких випадках можна реалізувати декілька варіантів:

  • поновити строк прийняття майна у судовому порядку;
  • довести свої спадкові права також в суді (більше про це – в статті “Спадщина через суд (зразок позовної заяви“);
  • прийняти спадщину, якщо інші правонаступники проти цього не заперечують.

Приклад:
Іванов звернувся з позовом про поновлення пропущених строків з поважних причин. На підтвердження своїх слів він надав незаперечні докази того, що переніс тривалу реабілітацію після операції – протягом 7 місяців перебував у медичній установі

Суд визнав причину пропуску поважною, позовні вимоги задовольнив.

Робочий час. Нормування і оплата праці

На підставі статті 51 КЗпП неповнолітнім установлюється скорочена тривалість робочого часу:

Вік працівників

Тривалість робочого часу

від 16 до 18 років;

36 год. на тиждень

від 15 до 16 років

24 год. на тиждень;
учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул 24 год. на тиждень;

учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час,

тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку.

Статтею 193 КЗпП визначено, що:

— для робітників віком до 18 років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років;

— для молодих робітників, які поступають на підприємство після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватися знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.

Відповідно до статті 194 КЗпП, заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше 18 років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства у колективному договорі можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати, а також інші пільги та компенсації.

Забороняється застосовувати працю неповнолітніх у таких випадках

Заборона

Законодавство

Встановлення випробування ст. 26 КЗпП
Робота за сумісництвом пункт 2 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43
Робота у нічний час п. 2ст. 55, ст. 192  КЗпП
Робота наднормово п. 2 ст. 65, 192 КЗпП
Робота у вихідні та святкові ст 192 КЗпП

Облік працівників, які не досягли 18 років

Відповідно до статті 189 КЗпП, на кожному підприємстві має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їх народження. Оскільки законодавством не передбачена форма такого обліку, варто вести спеціальний облік неповнолітніх працівників у довільній формі. На практиці найзручніше обліковувати неповнолітніх у журналі обліку працівників, які не досягли 18 років. У такому журналі, як правило, зазначаються:

  • прізвище, ім’я, по-батькові;
  • дата народження;
  • дата прийняття на роботу, номер наказу;
  • посада та підрозділ;
  • відомості про освіту;
  • дати та результати проходження медичних оглядів;
  • дата набуття повноліття.

Наявність на підприємстві обліку осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, дає змогу встановити коло працівників, які на певну дату користувалися пільгами як неповнолітні, а також дату, з якої той чи інший працівник втрачає такі пільги.

Зокрема, особливого значення облік неповнолітніх має при встановленні робочого часу таким працівникам та при наданні щорічних основних відпусток, тривалість яких для неповнолітніх складає 31 календарний день.

В якому випадку спадщина оформляється через суд?

Нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про права на спадщину в наступних ситуаціях:

  • є кілька претендентів на спадкове майно, і між ними існує спір з питань поділу спадкової маси;
  • виникають труднощі з визначенням часток спадкоємців;
  • порушений 6-ти місячний термін на оформлення спадщини;
  • у разі визнання заповіту або свідоцтва недйстними;
  • у разі визнання спадкоємця недостойним;
  • відсутні документи, що підтверджують родинний зв’язок спадкодавця та спадкоємця;
  • відсутні документи на право власності на майно;
  • якщо інші спадкоємці вже отримали свідоцтво про прийняття спадщини.

Крім цього, з позовом звертаються правонаступники, які фактично прийняли спадщину і бажають оформити таке прийняття юридично. Все про фактичне отримання спадку – в нашій статті “Встановлення факту прийняття спадщини“. До речі, в статті “Заява про встановлення факту прийняття спадщини” ми розповіли, як скласти позов та представили типовий його зразок.

Причини звернення до суду – різноманітні.

Суперечка між правонаступниками

Левова частка спорів виникає з причин невдоволення розподілом часток, в основному при спадкуванні за законом. Кожен правонаступник може визначити належну йому частку в судовому порядку. Нотаріус у такому разі призупиняє оформлення свідоцтва до прийняття рішення судом. У разі прийняття рішення про збільшення частки спадкоємця, відбувається натуральний виділ, якщо це неможливо – виплачується вартість частки. При цьому згода правонаступника на виплату компенсації не потрібна.

Порушення строків приняття спадщини

З моменту відкриття процедури у правонаступників є 6 місяців для подання документів про видачу свідоцтва. У випадку недотримання терміну, його відновлення можливе тільки в суді. Підстави для порушення повинні бути вагомими, інакше суд відмовить у задоволенні позову.

Якщо у особи виникає право на спадщину в результаті відмови іншого спадкоємця або визнання його недостойним, строк прийняття спадкового майна новим правонаступником – 6 місяців з дня виникнення такого права.

Оспорювання заповіту

Волевиявлення спадкодавця можна оскаржити повністю або в певній частині, з дотриманням строків позовної давності. Якщо суд визнає недійсною будь-яку частину заповіту, решта тексту не втрачає юридичної сили. Підстави для визнання документа недійсним можуть бути як загальні (прямо вказані у ЦК), так і спеціальні (наприклад, некоректне оформлення заповіту).

Якщо вас цікавить питання, як скласти заповіт, прочитайте нашу статтю “Спадщина за заповітом: порядок оформлення, форма і зміст“.

Визнання спадкоємця недостойним

Закон встановлює коло осіб, які здійснили навмисні протиправні дії та позбавляються права на прийняття спадщини. Протиправність діяння має бути підтверджено судовим рішенням. Суд визнає спадкоємця недостойним, якщо його дії були спрямовані на отримання вигоди щодо спадкової маси. Наприклад, правонаступник намагався прискорити відкриття спадщини або збільшити власну частку.

Відсутність документів, що підтверджують родинні зв’язки із спадкодавцем

Бувають випадки, коли правонаступник загубив свідоцтво про народження або про шлюб, а органи РАГСу не мають копій. Дана категорія справ досить поширена і непроста. Суддя не повірить на слово, обов’язок доказування лежить на позивачеві. Заявнику потрібно надати докази спорідненості – показання свідків, фотографії, відеозаписи, листування та інше.

Відсутність документів про власність

До складу спадкової маси включаються речі, що належали спадкодавцеві. Часто буває, що останній не встиг за життя приватизувати квартиру і вона не увійде в спадкову масу. Разом з тим, правонаступники приймають у спадок не тільки майно, а також права. І якщо при житті спадкодавець виразив волю на приватизацію об’єкта нерухомості, спадкоємці мають право через суд визнати право власності на такий об’єкт.

Визнання свідоцтва недійсним

Деякі спадкоємці вважають, що прийняття майна або його частини іншими правонаступниками порушують їх власні права. Якщо суд визнає раніше видане свідоцтво недійсним, право на власність і всі договори, пов’язані з переходом майна на підставі такого свідоцтва, також визнаються недійсними. Запис про перереєстрацію спадкового об’єкта нерухомості також анулюється.

Документи, які підлягають заміні після зміни прізвища громадянином України

Документи, які підлягають обов’язковій заміні після зміни прізвища громадянином України (на протязі 1 місяця з дня зміни прізвища):

1.Паспорт громадянина України.

  1. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
  2. Ідентифікаційний код.
  3. Банківські рахунки. Відкриті банківські рахунки на минуле прізвище Заявника підлягають закриттю. На нове прізвище відкриваються нові рахунки (передбачено п. 20.2. «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» № 492 від 12.11.2003 р., котра затверджена Постановою Правління Національного банку України).
  4. Військовий квиток. Військовий квиток на минуле прізвище Заявника підлягає обміну у військовому комісаріаті де Заявник перебуває на новий військовий квиток з новим прізвищем (передбачено Положенням про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу, яке затверджено Указом Президента України від 30.12.2016 р. № 582/2016).
  5. Зміна в установчих документах юридичної особи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»).
  6. Зміна в документах фізичної особи-підприємця та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
  7. Перереєстрація платника ПДВ. У разі зміни прізвища засновника юридичної особи, перереєстрація не потрібна. У разі зміни прізвища директора юридичної особи необхідно здійснити перереєстрацію. (Передбачено п. 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України).
  8. Зміна ЕЦП. Зміна ЕЦП передбачена як для Заявника так і для юридичних осіб, в яких Заявник є директором або займає іншу посаду, пов’язану з поданням податкової звітності або обміну електронними документами. ЕЦП виданий на минуле прізвище Заявника після його зміни вважається не дійсними. (Передбачено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557).

Документи, які після зміни прізвища не обов’язково змінювати:

  1. Водійське посвідчення. У законодавстві відсутнє посилання, що у разі зміни прізвища водійські права є недійсними. При керуванні транспортними засобами після зміни прізвища під час пред’явлення водійських прав необхідно буде пред’являти й Свідоцтво про зміну прізвища. У разі, якщо особа Заявник виявить бажання замінити водійські права на нові, то така заміна відбувається Сервісним центром МВС без здачі екзаменів. (передбачено Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, котре затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1994 р. зі змінами та доповненнями).
  2. Документи про освіту: дипломи про середню і вищу освіту, дипломи кандидатів і докторів наук, сертифікати про проходження курсів з підвищення кваліфікації і так далі.
  3. Документи, що встановлюють право на майно. Наприклад, договір купівлі-продажу квартири не підлягає заміні, а залишиться в тому вигляді, в якому він і є.
  4. Трудова книжка. Залишається та ж сама, тільки у відділі кадрів повинні внести в неї відповідну поправку.

Разом, з пред’явленням вищевказаних документів, необхідно пред’являти й свідоцтво про зміну прізвища.

Отже, на підставі вищевикладеного слід зазначити наступне:

  • законодавством України передбачена процедура зміни на підставі відповідного пакету документів прізвища громадянина України.
  • зміна прізвища громадянина України тягне за собою ряд юридичних наслідків щодо заміни документів, які видані на минуле прізвище. Умовно, можна поділити документи, які підлягають обов’язковій заміні (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду закордон, військовий квиток тощо); та документи, які можна замінити за бажанням заявника (правовстановлюючі документи на майно, трудова книжка, водійські права тощо).

Популярні послуги:

  • Абонентське обслуговування
  • Юридичні послуги для нерезидентів
  • Представництво інтересів в суді
  • Супровід виконання судових рішень
  • Бухгалтерське обслуговування

Оформлення свідоцтва про право на спадщину…

… підстава для оформлення

Як ми зазначили вище, документ засвідчує право спадкоємця на частину майнової маси або на все майно, яке залишив після своєї смерті власник. Відповідно до ст. 1296 ЦК України, отримання такого документа – необов’язково. Разом з тим, свідоцтво про право на спадщину має важливе значення, якщо спадкоємець планує в майбутньому повноцінно розпоряджатися власністю (наприклад, продати її).

Отже, у багатьох випадках документ оформити все ж доведеться. Цей документ видається нотаріусом на підставі заяви про прийняття спадщини. При оформленні справляється державне мито та інші платежі – докладно про це ми поговоримо пізніше.

Типовий зразок заяви, як правило, надає нотаріус. Разом з тим, документ повинен містити наступну інформацію:

  • місце розташування нотаріуса (або нотаріальної контори) – за місцем відкриття спадкової процедури;
  • інформація про правонаступника (П.І.Б., реєстрація, номери контактних телефонів);
  • дані про власника (П.І.Б., адреса останнього місця проживання);
  • загальна інформація (зазначаються дані правонаступника, характер родинних та інших зв’язків: родинний або шлюбний зв’язок, перебування особи на утриманні та інше);
  • реєстр власності, яка перебуває у складі маси;
  • дата, підпис.

… місце оформлення

Документ видається за місцем відкриття спадкової процедури. Як правило, це останнє місце знаходження або місце проживання померлого. Згідно із загальними правилами, при визначенні місця відкриття спадщини враховують наступні фактори:

  • проживання або місцеперебування померлого власника – з прив’язкою до певної території району;
  • першу букву прізвища спадкодавця;
  • дату смерті особи.

З нотаріусом необхідно визначитися з самого спочатку – в день відкриття процедури. Всі заяви про прийняття спадщини та інші документи слід надсилати саме йому. Свідоцтво про право на спадщину родичі також отримують у тій же нотаріальній конторі.

Як підтвердити реєстрацію спадкодавця і що робити, якщо прописка відсутня? На ці та інші питання ми розповіли в статті “Місце відкриття спадщини“.

.. термін оформлення

Раніше у статті “Строк позовної давності у спадковому праві” ми розповідали про терміни вступу у спадщину.

Час, відведений для отримання свідоцтва, обмежений законом. Згідно ст. 1298 ЦК України, документ видається по закінченні шести місяців з моменту відкриття процедури – якщо тільки у встановлені терміни подано відповідну заяву, або майно отримано фактично. Однак можуть бути перешкоди у видачі документа у вказаний час (зокрема, конфлікт, який розглядається у судовому порядку).

В деяких випадках свідоцтво про право на спадщину видається раніше – до того, як минули встановлені шість місяців. Достровоке оформлення можливе, якщо…

  • відсутні інші претенденти, крім тих, хто вже заявив про свої наміри отримати майно;
  • відсутній судовий розгляд або інші причини;
  • є судове рішення про вступ у права достроково.

Крім цього, закон передбачив випадки, коли оформлення зупиняється. Так, видача свідоцтва неможливо та відкладається, якщо…

  • правонаступник зачатий, але не народився, при цьому зазначений шестимісячний термін закінчився;
  • вступило в силу судове рішення про заборону видачі документа за певних підстав;
  • слухається спір про спадкове майно між правонаступниками або між правонаступником та зацікавленою особою;
  • нотаріус повинен витребувати додаткові документи або відомості, надіслати документи на експертизу, впевнитися у тому, що відсутні інші заінтересовані особи.

Перелік підстав, при наявності яких нотаріальна дія зупиняється, викладений у ст. 42 Закону України «Про нотаріат».

Це важливо! Якщо спадкоємцю відмовляють у видачі свідоцтва у встановлений законом термін, не пояснюючи причин відмови (або ж така причина є безпідставною), слід оскаржити дії нотаріуса в суді. Але перед цим отримати офіційний документ – постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Порядок видачі та строки оформлення свідоцтва зазначені у ЦК України та в Законі «Про нотаріат».

Скільки коштує свідоцтво про право на спадщину?

Оформлення документа – процедура платна. При розрахунку державного мита враховується ступінь спорідненості, а також вартість спадкової маси (ст. 174 ПК України).

Родичі 1 та 2 черги звільняються від сплати державного мита. Для інших правонаступників державне мито складє 5 % від оціночної вартості майна, на яке претендує спадкоємець.

Для визначення вартості спадщини нотаріусу слід надати документи про власність та оціночні документи. Якщо ціна майна невідома або викликає сумнів, необхідно залучати спеціалізовані оціночні організації.

Проведені заходи з оцінки власності оплачуються правонаступниками (або одним із претендентів по домовленості). Іноді витрати відшкодовуються за рахунок спадкової власності. У самому крайньому випадку питання по оплаті витрат вирішує суд. Оцінку власності необхідно провести на день відкриття спадкової процедури!

Багатьох хвилює питання: чи завжди проводиться оцінка спадкового майна?

Ні, ця процедура не є обов’язковою. При розрахунку державного мита за оформлення спадкового свідоцтва може бути прийнята до уваги вартість, зазначена в …

  • кадастрових документах;
  • інвентаризаційних документах;
  • договорах купівлі-продажу.

Крім цього, за основу приймається ринкова та номінальна вартість майна.

Якщо спадкоємцями подано відразу кілька документів, в яких вартість значно відрізняється, нотаріус не може вимагати додаткової оцінки. При розрахунку державного мита за основу береться найменша ціна.

Прочитавши статтю “Скільки коштує оформлення спадщини (витрати при вступі у спадщину в Україні)“, ви дізнаєтеся все про витрати, пов’язаних з оформленням  спадщини.

Пільги при оформленні

Деякі категорії громадян при видачі свідоцтва звільняються від сплати мита, або його розмір суттєво знижується. Крім того, податок також не справляється при спадкуванні певних видів майна.

Пільги по сплаті мита виникають, якщо правонаступник – …

  • інвалід 1 або 2 групи;
  • сирота;
  • віднесений до першої категорії осіб, постраждалих від ЧАЕС;
  • непрацездатний за віком;
  • успадковує власність особи, яка загинула при захисті держави, при охороні державного порядку, боротьбі зі злочинністю і таке інше.

Державне мито – не єдина стаття витрат, яку доведеться нести громадянам при оформленні документів. Не варто забувати про оплату послуг нотаріуса, який надає технічну та правову допомогу. Законодавець не передбачив чітких тарифів на послуги такого виду, тому вони встановлюються у кожній нотаріальній конторі індивідуально. При цьому нотаріус не вправі нав’язувати свої послуги заявнику та утримувати плату.
Крім цього, нотаріуси утримують плату за перевірку офіційних даних Наприклад, в Держреєстрі речових прав перевірка коштує 160 грн., в земельному кадастрі – 64 грн.

Спори, що стосуються розрахунків державного мита нотаріусами, а також вартості майна, вирішуються в судовому порядку.

Приклад:

Спадкоємець звернувся до суду з вимогою встановити кадастрову вартість житлової квартири в сумі, що дорівнює її ринкової вартості.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що є правонаступником цього об’єкта. При зверненні до нотаріуса за видачею свідоцтва, було розраховано держмито на основі кадастрової вартості. Позивач вважає, що дана вартість значно перевищує ринкову. З метою підтвердження своїх доводів, заявник звернувся до незалежного експерта. Незалежна експертиза показала, що кадастрова вартість завищена на 30000 грн. Позивач вимагає визначити кадастрову вартість об’єкта в розмірі ринкової, встановленої експертом.

Суд вивчив документи, заслухав учасників процесу, проаналізував чинне законодавство та задовольнив позовні вимоги. Такий висновок зроблений з ряду причин:

  • визначення ринкової вартості квартири – це законний спосіб уточнити її кадастрову вартість;
  • оцінка здійснювалася абсолютно законно, в суворій відповідності з нормами чинного законодавства;
  • підвищення кадастрової вартості об’єктатягне за собою необґрунтовані зобов’язання по сплаті мита, розмір якого залежить саме від кадастрової вартості квартири.
Ссылка на основную публикацию