Сімдесят в русский

Грамматика

«Восемьдесят» – составное количественное числительное. Состоит из корней «Восемь-» и «-десят». Постановка ударения и разделение переносами восе́мь-де-сят. Родов, лиц и множественного числа не имеет; спрягается по падежам:

1. Именительный – во́семьдесят.
2. Родительный – восьми́десяти.
3. Дательный – восьми́десяти.
4. Винительный – во́семьдесят.
5. Творительный – восемью́десятью; восьмью́десятью (сокр.).
6. Предложный – восьми́десяти.

Соответствующее порядковое к нему «восьмидесятый»; оно имеет три рода (мужской, женский, средний) в единственном и множественном числе. С простыми числительными «восемьдесят» может образовывать числительные более высокого порядка (производные: «восемьдесят четыре», «восемьдесят миллионов», и т.п. Пишется всегда слитно, так, как показано в списке падежей.

Употребление

Современная грамматика не выделяет особых частей предложения, поскольку связная речь состоит из предложений (фраз, выражений, высказываний). К примеру, союзы и предлоги вне предложения вообще теряют смысл; наречие как часть речи в предложении всегда обстоятельство, и т.п. Что касается числительного «восемьдесят» и ему подобных, то в предложении они, по традиционной школьной грамматике, могут выступать подлежащими, дополнениями, определениями и обстоятельствами:

• «Беру пятьдесят». – «Восемьдесят пойдут со скидкой» – «К сожалению, наличности маловато» – подлежащее.
• «Французский академик Бернар Ле Бовье де Фонтенель месяца не дожил до ста лет, до последних своих мгновений сохранял бодрость духа и ясность ума, а будучи уже за восемьдесят, женился на восемнадцатилетней девушке» – обстоятельство времени.
• «Выплата по данному страховому случаю согласно вашего договора страхования составит восемьдесят тысяч рублей» – определение (сколько?) и дополнение (в какой валюте?) к подлежащему «выплата».
• «Судя по проискам жёлтой прессы, Мик Джаггер и в восемьдесят лет ещё не дойдёт до дряхлости» – определение (сколько именно лет?) и оно же обстоятельство степени (вместо «восемьдесят лет» можно вставить «на склоне лет» и т.п.).

Происхождение

Названия и написание числительных складывались во времена, когда математики ещё не додумались до буквенной символики и формул. Длилось это тысячелетиями;  Европе до XV-XVI вв. До того все математические действия описывались словами. Это был сущий кошмар: на решение теперешней задачки для пятиклашек требовались многие страницы убористого текста. И не детектива, не любовного романа: чтобы понять суть трактата, его нужно было держать в голове целиком.

В долгом процессе происхождения числительных исходные слова испытывали многообразные влияния. Интересно было бы, к примеру, разобраться, откуда и как взялись «сорок» и «девяносто», но это уж совсем другие темы.

Что касается словесных обозначений чисел более 40, то ими оперировали немногие грамотеи, владевшие основами тогдашней математики. Ее неудобоваримую терминологию старались всё же хоть как-то упорядочить. Выражения типа + «-десят» или «-дцать» означали умножение: «двадцать» = 2х10 = 20; «пятьдесят» = 5х10 = 50, и т.п. Просторечное сокращение «-дцать» пришло из низших слоёв общества, представители которых с большими числами и суммами сталкивались крайне редко.

Второй десяток

Позвольте, может спросить читатель, а как же «одиннадцать»…«девятнадцать»? Раз в них есть «на», так это и должно быть умножение!

Для нас, но не для наших отдалённых предков. Отвлечённое мышление возникло у людей не «всё вдруг», а развивалось постепенно. Его эволюция вряд ли уже окончена.

В Средние Века нужно было быть поистине гением тех времён, чтобы уразуметь, что значит y = Ax + B. Тогдашним крестьянам и горожанам, даже грамотным, таблица умножения представлялась чем-то вроде нынешних теории множеств или квантовой хромодинамики. Обиходный же счёт велся в раскладе на деньги (в привязке к денежным единицам) – чего уж конкретнее! Например, выражение «три денежки с рубля» значило 3%. Счётный десяток, чтобы отличать его от вещевого (предметного), зачастую именовался дешицей. Тогдашний торг мог выглядеть примерно так: «Три дешицы даю!» – «Мало. Накинь по две деньги на дцать, столкуемся!». То есть, продавец требовал надбавки в 20% (напомним, «дцать» – разговорное сокращение для счётного десятка). Итого, покупатель предлагал 30 (алтын, талеров, флоринов, и т.п.). Продавец просил дополнить каждый десяток монет до дюжины, и, соответственно, соглашался на конечную цену в 36 денежных единиц.

Не правда ли, после этого и школьные формулы выглядят не столь занудными? Будем надеяться, что и правильное написание русских числительных теперь не покажется таким уж сложным.

***

ПишемПравильно.ру

Правописание этих слов надо знать:

Проверить еще слово:

Відповідей: 10

Найкраща відповідь

Щоб вибрати варіант написання слів сімдесят або «сімдесят», сімнадцять або «семьнадцать», Визначу, що ці числівники за складом є різними.

слово сімнадцять утворено від простого числівника «сім» суффіксальним способом:

сім — сім-надцать_ (корінь / суфікс / закінчення).

Воно також є простим за складом, так як має один корінь сем-.

На кінці, а не в середині, простих числівників «п’ять — -Двадцять» і «тридцять», Завжди пишеться м’який знак, наприклад:

п’ять — п’ятнадцятиь;

жердинуь — шестнадцать;

вісімь — вісімнадцятийь.

слово сімдесят пишеться з м’яким знаком в середині слова. Воно має інший склад. Це числівник складається з двох коренів (сім-+ -десят-), і тому називається складним.

Згідно з правилом орфографії у середині складних числівників «п’ятдесят — вісімдесят», «п’ятсот — дев’ятсот» пишеться м’який знак. Порівняйте:

вісімьдесят — вісімьсот,

жердинуьдесят — шестьсот.

Тому відрізняється написання однокореневих слів: сімнадцять і сімдесят.

на питання:

Правильно писати сімдесят, т. Е. З м’яким знаком, так як з м’яким знаком в середині пишуться ті числівники, у яких при відмінюванні змінюються обидві частини, наприклад сімдесят (сімдесяти), п’ятдесят (п’ятдесяти), п’ятсот

(П’ятисот), шістсот (шестисот) і т. Д., Але сімнадцять, п’ятнадцять пишеться без м’якого знака, т. К. В даному випадку змінюється лише одна частина сімнадцяти, п’ятнадцяти.

на питання:

Вірне написання — СІМДЕСЯТ.

Для вірного написання слід згадати правило: у імен числівників від 50 до 80 в середині завжди повинен писатися м’який знак.

Приклад вживання слова: Сімдесят людей прийшли на концерт.

Слово СІМНАДЦЯТЬ пишеться без Ь. Правило: числівники від 5 до 20 мають м’який знак на кінці.

на питання:

Дійсно, ці слова можуть викликати сумніви в написанні: коли писати м’який знак і чи потрібен він в цих словах взагалі.

Давайте розбиратися, щоб не робити помилок при написанні цих числівників.

Відразу відзначимо, як правильно їх писати: сімдесят і сімнадцять.

сімдесят складне числівник рахує. з двома кореневими морфемами, утворене шляхом складання сім + десять, згідно з правилом пишеться з Ь в серединці (т. к. це числівник від 50 до 80).

сімнадцять просте числівник з однієї лише кореневої морфеми СЕМ, знову ж згідно з правилом пишеться без Ь в середині (числиться. від 5 до 20 і 30).

А ось і це просте правило, яке варто запам’ятати.

на питання:

• Маша по дорозі додому втратила сімдесят рублів.
• Проїзд до школи коштує сімнадцять рублів.
• Спортсмен метнув спис на сімдесят метрів.

Отже, числівник «сімдесят», Яке утворене складання коренів -семь- і -десят- пишеться з м’яким знаком в середині слова.

А ось друге числівник «сімнадцять», Утворене за допомогою суфікса -надцать-, пишеться без м’якого знака в середині слова.

Правильно пишемо так: сімнадцять, сімдесят.

на питання:

Два числівників це сімнадцять і сімдесят і в одному слід писати без м’якого знака (сімнадцять), а в іншому вже буде присутній м’який знак (сімдесят).

Тут навіть при вимові чується в слові сімдесят м’який звук -м-

У слові сімнадцять звучить твердий звук -м-

на питання:

У числівників можна зустріти як написання м’якого знака на кінці слова, так і в його середині, що може збивати з пантелику і змушувати робити помилки. Чому наприклад числівник Десять пишеться з м’яким знаком на кінці, а у числівника Сімдесят м’який знак стоїть тільки в середині? Хоча ось же вона частина десята, яка здавалося б повинна писатися з м’яким знаком. Але так уже повелося і ця особливість сформульована в просте правило, яке слід запам’ятати:

на питання:

Існуюча традиція диктує правила написання числівників, в тому числі «сімнадцять» і «сімдесят». Цять — старовинне російське найменування числа ДЕСЯТЬ, тобто його теж можна вважати коренем слова (точніше, одним з коренів). «Сім-над-цять», Могло б бути і так, але в процесі еволюції мови м’який знак в слові «сімнадцять» випав, а в «сім-десят» він залишився.

на питання:

З діапазону від п’ятдесяти до вісімдесяти все числівники:

• п’ятдесят (50);
• шістдесят (60);
• сімдесят (70);
• вісімдесят (80);

посередині пишуться з м’яким знаком.

Тому цифра 70 прописом повинна писатися: сімдесят.

на питання:

А розмовній мові можна використовувати обидва варіанти. Хто то скаже «сімдесят п’ять», Інша людина пом’якшить і скаже «сімдесят років». Але на папері прийнятно вживати варіант з м’яким знаком. Правило вже було названо.

на питання:

Відповіді

Навчання