Види співучасників
Чинне законодавство виокремлює чотири види співучасників:
- 1) виконавець (співвиконавець) злочину;
- 2) підбурювач до злочину;
- 3) організатор злочину;
- 4) пособник злочину.
В теорії кримінального права та в слідчо-прокурорській і судовій практиці виділяють ще й ініціатора (зачинщика) злочину. В літературі правильно підкреслюється, що ініціатор — це не окремий вид співучасника, а додаткова характеристика виконавця, підбурювача чи організатора, яка свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи’. Тому немає потреби окремо розглядати питання кваліфікації дій ініціатора злочину — як ідеального — того, хто першим подав
Схема. Класифікація співучасті
пропозицію про спільне вчинення злочину, так і реального — того, який розпочав його виконання.
Існує певна специфіка у виокремленні видів співучасників стосовно злочинних організацій. Сам кримінальний закон у статтях Особливої частини виділяє:
- 1) осіб, які є організаторами таких організацій, займаються їх створенням;
- 2) осіб, які керують злочинною організацією;
- 3) учасників;
- 4) осіб, які беруть участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією;
- 5) осіб, які займаються фінансуванням, постачанням злочинних організацій.
Причому жодної лінії (єдиного підходу) у виокремленні видів співучасників злочинних організацій чинне кримінальне законодавство не проводить. У деяких нормах КК (ст. 256, ч. 3 ст. 260) передбачено фінансування, постачання злочинної організації, воєнізованого або збройного формування. Водночас, такі дії не становлять окремого злочину при наданні відповідного сприяння банді.