Відокремлення узгоджених визначень
Традиційно виділяються комами ті визначення, які виражаються причастиями з залежними словами, якщо вони розташовуються в реченні після обумовленого слова. Приклад: «З дзвіниць летіли звуки, (які?) Наповнювали мене почуттям небесної солодощі і торжества». Мова, інакше кажучи, йде про причетному обороті, виступаючому в ролі визначення. Ось ще одна пропозиція з відокремленим узгодженим визначенням: «Подорожні побачили храм, (який?) Побудований тут в минулому році, і з радісним подивом оглядали його стрункі білі лінії, позолочені куполи». Ми бачимо тут, що якщо поширене визначення вміщено всередині пропозиції, то виділяється розділовими знаками з обох сторін.
Літера н в коротких причастя
Ця частина промови має характеристики, які б поєднували її і з прикметником, і з дієсловом. Здатність мати дійсний і пасивний стан, а також час причастя запозичує у дієслова, а здатність володіти повною і короткою формою воно бере у прикметника. У разі, коли ми з`ясовували, як правильно — «погоджено» або «узгоджено» — варто писати слово, ми використовували пропозицію з коротким пасивні причастям в минулому часі: «Рішення зборів (що з ним зроблено?) погоджено з керівництвом». Для подібних дієприкметників існує правило: їх пишемо з однією літерою н. Приклади: стаття прочитана, сесія здана, стрічка переглянута, зупинка відзначена і т.п. одну н мають і причастя середнього роду, які використовуються в безособових реченнях: «У кімнаті було накурено».
Для дієприкметників, які використовуються в повній формі, діють інші правила. Розглянемо і їх.
Узгоджені означення
До узгоджених означень відносяться такі, які виражені слово, що стоїть в тому ж числі і відмінку та має такий самий рід, що й означуване слово.
Наприклад: Вдома на Наталку чекала бабусина смачна та духмяна вечеря.
Як правило, означення, які належать до узгоджених, найчастіше бувають вираженими у вигляді прикметників або займенників, які мають прикметникову форму. Крім того, означення можуть виражатися також порядковими числівниками чи дієприкметниками.
Наприклад: Вже другий день тривали зливи; Біліють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин.
Крім того, у ролі поширених узгоджених означень, можуть виступати і дієприкметникові звороти.
Наприклад: Коло воріт стояв Василько, одягнений в гумові чоботи.
Неузгоджені означення
До неузгоджених означень належать такі, які вказують на ознаку або належність предмета та мають форму різних частин мови.
Це можуть бути:
• По-перше, іменники із прикметниками або без них, які стоять в непрямих відмінках: Час (який?) для гри настав. Голос (чий?) бабусин був ледь чутний.
• По-друге, це можуть бути такі займенники, як: його, її, їх, або в Р.в. від займенників: він, вона, вони, які мають значення присвійного: Знання (чиї?) його були неповними.
• По-третє, вони можуть виступати в ролі прислівників: Зійшов над хатою місяць (який?) уповні.
• В четверте, неузгоджені означення можуть виступати у ролі неозначеної форми дієслова: У мене з’явилося бажання (яке?) не відповідати. Спортсмен з плавання брасом.
• В п’яте, словосполученням: До будинку під’їхала машина (яка?) швидкої допомоги. Вся увага була прикута до дитини (якої?) років п’яти.
Крім того, слід зазначити, що узгоджені та неузгоджені означення можуть бути поширеними залежними від них другорядними членами: По дорозі йшла Марійка Залевська (яка?) з модною розкішною зачіскою.
Подвійна н в говірками
«Погоджено» або «узгоджено» — як пишеться правильно, якщо мова йде про говірками? Тут працює наступне правило.
- Ті прислівники, які закінчуються на -о і походять від пасивних дієприкметників і прикметників, що мають у складі НН, теж пишуться з подвійною літерою н. Ну а ті прислівники, що походять від слів з -зв-, відповідно мають одну н. Приклади: який? — Схвильований / як? — Взволнованно- який? — Впевнений / як? — Впевнено і т.д. Точно так само можна пояснити, як пишеться «узгоджено»: від пасивного дієприкметника «узгоджений» це наріччя отримало «у спадок» подвійну н.
- Якщо ж наріччя виникло з прикметника з одного н, то і воно буде мати її тільки одну: який? — Плутаний / як? — Путано- який? — Ладний / як? — Гаразд і т.д.
Прикладка, як різновид означення
Прикладкою називають такі означення, які виражені іменником, характеризують предмет та надають йому другу назву. Як і означення, прикладка відповідає на запитання: який?
Наприклад: Усі зібрані кошти до лікарні передала дівчина-волонтерка.
Але слід зазначити, що крім іменника, прикладка також може виступати у ролі займенника, чи іншої частини мови, яка уживана в ролі іменника. Також, слід знати, що найчастіше прикладка, яка узгоджується з означуваним словом, має то й же рід, число і відмінок.
Наприклад: На галявині паслась корова Зірка.
Але запам’ятайте, що не узгоджуються з означуваним словом у непрямих відмінках ті прикладки, які означають власні назви планет, озер, гір чи станцій.
Наприклад: Туристи довго добиралися до вершини Карпат. В озері Байкал водиться різних видів риби.
Прикладка, як різновид означення, може вказувати на емоційний стан предмета, характеризувати особу за родом занять, національною належністю, соціальним походження або ж за характером особи, місцем проживання та родинними стосунками.
Загрузка...
