Про матеріальне
Отже, про високі матерії ми поговорили, а тепер згадаємо більш приземлені моменти. Припустимо, етикет, так само як і мова, — штука мінлива. Нехай двісті років тому говорили «дякую», але життя змінилося, і сьогодні використовується «спасибі». Прикмети — взагалі справа десята.
Але подумайте ось про що: нічого не значущий відповідь на подяку позбавляє вас додаткових можливостей. Наприклад, ви усвідомлюєте, що дійсно зробили для людини щось особливе. Але все ж, поміркувавши, що відповісти на «велике спасибі», відмахуєтеся: «Да ладно тебе, не за що!»
А адже на таку подяку можна відреагувати інакше, заявивши: «Не сумніваюся, що ви поступите зі мною так само». Або хоча б кинете просте «сочтемся». У цьому випадку розклад буде зовсім іншим, оскільки ви перекладете відносини на такий рівень, при якому зможете спокійно просити один в одного допомоги. Також ви нагадаєте співрозмовнику, що за надану послугу добре б відплатити коли-небудь у майбутньому.
І нехай вас не мучить совість. «Ти — мені, я — тобі» — це норма будь-яких взаємин. Адже подібна відповідь не означає, що, зробивши подарунок або надавши допомогу, ви обов’язково зажадаєте щось натомість. Але якщо раптом ситуація складеться несприятливим для вас чином і вам доведеться просити про допомогу, то простіше буде звернутися до того, хто потенційно готовий надати вам послугу в якості подяки.
спасибо III
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | спаси́бо | спаси́ба |
| Р. | спаси́ба | спаси́б |
| Д. | спаси́бу | спаси́бам |
| В. | спаси́бо | спаси́ба |
| Тв. | спаси́бом | спаси́бами |
| Пр. | спаси́бе | спаси́бах |
Существительное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. А. Зализняка); используется также несклоняемый вариант.
Корень: -спасиб-; окончание: -о.
Семантические свойства
Значение
- то же, что благодарность ◆ Лирову было однажды поручено следствие; он его окончил совестливо, разобрал и очистил пресложное, запутанное дело и ждал спасиба. В. И. Даль, «Бедовик», 1839 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. ) ◆ Уверившись, что медведь не сломал князя и не дожидаясь спасиба, он хотел отойти. А. К. Толстой, «Князь Серебряный», 1842–1862 гг. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. ) ◆ — … и заметь, я ни о чём никогда не просил, ничего не ждал… кроме спасиба! Простого русского спасиба… кажется, немного! М. Е. Салтыков-Щедрин, «За рубежом», 1880–1881 гг. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. ) ◆ Сердечно благодарю за передачу, получил табак, хлеб, масло. Большое спасибо. Изменений в жизни пока нет, что решат господа, неизвестно. Д. А. Гранин, «Зубр», 1987 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. )
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| Список всех слов с корнем «спасибо-/спасиб-/пасиб-» | |
|
Этимология
Происходит от праслав. *sъpasi bogъ, от кот. в числе прочего произошли: укр. спаси́бi «спасибо». Староверы избегают этого выражения, поскольку видят в нем «спаси бай» и усматривают в слове «бай» название языческого бога. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
- большое спасибо
-
за спасибо
за одно спасибо
Пословицы и поговорки
- из спасибо шубу не сошьёшь
- спасибо в карман не положишь
- спасибо за пазуху не положишь
- спасибо домой не принесёшь
- спасибо на хлеб не намажешь
- спасибом сыт не будешь
- спасибо не капает
- из спасибо шубы не шить
- спасибо-то не кормит, не греет
- за хлеб-соль не платят, кроме спасибо
- попали спасибо, да домой не донёс
- за спасибо кум пеши в Москву сходил
-
за то и спасибо, что ест ретиво
на том и спасибо, что ест ретиво
- спасибо тому, кто поит и кормит — а вдвое тому, кто хлеб-соль помнит
- спасибо — велико дело
- велико слово: спасибо
- за спасибо солдат год служил
- мужик за спасибо семь лет работал
- спасибо на одной, да другую спой
- спасибо, кумушка, на бражке — а с похмелья головушку разломило
- и не красиво, да спасибо
- давка спесива: не скажет спасибо
-
спасибо здешнему дому, идти было к другому
спасибо здешнему дому, идти было к иному
- что в рот, то спасибо
- скоро, ладно, а споро, так спасибо
- скоро, так спасибо: а споро, так и два
- скажешь спасибо, так ладно; а нет — ин и так хорошо
- своего спасиба не жалей, а чужого не жди
Культура мовлення: ВЧИМОСЯ ДЯКУВАТИ
Сьогодні у нас з вами приємна розмова – про чемність та ввічливість, зрозуміло, на лінгвістичному рівні. Так, приємно мати справу з вихованою людиною, навіть за умови конфліктної ситуації.
В нашому споживацькому суспільстві часто ми недооцінюємо чи взагалі забуваємо про важливість, більше того – гостру потребу – в такій простій справі, як дякування.
Можливо, Вам ріже слух саме слово «дякування», а в голові крутиться питання: «Чому не подяка?». Добре, давайте з’ясуємо, чи є слова дякування та подяка – абсолютними синонімами, тобто чи однакове в них значення?
За Словником української мови, дякування означає дію зі значенням «дякувати». Яскравим прикладом, як завжди, є народна мудрість, закладена в прислів’ї: «Яке частування, таке й дякування».
Натомість той же словник подає два значення подяки:
1) як почуття вдячності за щось та, відповідно, слова, за допомогою яких висловлене це почуття, а також офіційна позитивна оцінка;
2) як наперед не обумовлена й не визначена плата за щось. Часто в українців це значення трансформується в розуміння слова подяка як хабар.
Отже, приходимо до висновку, що дякування та подяка – є абсолютними синонімами в одному із значень, яке можна сформулювати так – висловлення почуття вдячності. І тут постає кілька питань:
Питання перше: чи ЧАСТО ми висловлюємо подяку?
І не просто банально нерозбірливо буркати «під носа», тобто давати так званого одчіпного (щоб відчепилися).
Чи навпаки – не тоді, коли подяка нагадує більше словоблудство своєю зовнішньою пишністю й красою, за якою в людини геть немає нічого ні в душі, ні в серці.
А коли дякуємо від душі, від усього серця, коли справді почуття вдячності переповнює нас настільки, що слів бракує для висловлення свого почуття!
Питання друге: КОМУ ми висловлюємо подяку?
Чи щодня ми дякуємо:
нашим батькам – найріднішим у світі людям, які стільки всього найкращого вклали в нас з самого малечку?
чоловікові чи дружині – найдорожчій людині, яка крокує пліч-о-пліч з нами по життю й витримує всілякі наші стани й настрої, емоції, переживання, зокрема «і в словесній формі» (читай – вихід емоцій)?
своїм дітям – великим чи маленьким, дорослим чи не дуже – за те, що вони у нас найкращі, бо вони наші, рідні?
Господу Богу, який подарував нам життя, здоров’я, дарує нам весняний день чи літній захід сонця, осінній дощ чи зимовий морозець?
Питання третє: ЯК ми висловлюємо подяку?
Правильно вживати такі слова: «Красно дякую», «Щиро дякую», «Сердечно дякую» чи «Дуже Вам дякую». Звичайно, ця форма має відповідати змісту подяки.
Інший варіант подяки – «Спасибі» (традиційно вважається, що його більше використовують на Півдні та Сході України). Один з найкращих варіантів – «Сердечне спасибі».
ОБЕРЕЖНО: русизм – «Велике спасибі».
Запам’ятаймо, що в українській мові такого вислову немає, це копія з російської мови.
Питання четверте: ЩО сказати у відповідь?
Є відповіді «на всі випадки життя»: прошу (з наголосом на першому складі) та будь ласка.
Є й відповіді в конкретних ситуаціях, наприклад, якщо дякують за їжу, то відповідають: «На здоров’я!», якщо за одяг, то говорять «Носи на здоров’я!» чи «Носи здоровим!»
ОБЕРЕЖНО: нечемно відповідати «Нема за що». З одного боку, ви начебто «робите добру справу», тобто наголошуєте, що це вам не складно виконати. Проте водночас така відповідь звучить некоректно чи, більше того, неправдиво – висловлюють подяку однозначно за ЩОСЬ.
Питання п’яте: ЗВІДКИ походять слова подяки?
Цікаво простежити етимологію (тобто походження) слів подяки.
Дієслово «дякувати» походить з німецької мови (нім. danken) і запозичилося через мову-посередника – польську мову.
Це ж слово вживається в таких слов’янських мовах: західнослов’янських – польській, чеській, словацькій, східнослов’янській – білоруській;
германських мовах: англійській, голландській, шведській, норвезькій та ісландській.
«Розшифрувати» слово «дякувати» можна приблизно так: «Ви мені зробили добро, я думаю, що пам’ятаю про це». Тож первісне значення слова «дякувати», як бачимо, вчені пов’язують зі словом «думка».
Слово «спасибі» має спільнослов’янське коріння, відповідно, всім відомий його близькозвучний відповідник у російській мові.
Первісна його форма «Спаси Біг (Бог)» висловлювала не лише подяку, але й побажання тому, кому дякували. Залишки такого зворотного побажання залишилися в польській мові, де є вислів «Bo’g zaptac’», тобто «Хай Бог заплатить тому, кому дякують». Схожі зворотні побажання трапляються і в деяких говірках Західної України.
- Наступна >
Скільки значень у слова «дякую»?
Ну, от і прийшов на нашу вулицю ще один незвичайний свято. Сьогодні весь світ відзначає благовоспітаннийДень слова «дякую». Міжнародний статус знаменної дати ще раз нагадує про те, як необхідні нам подібні слова в повсякденному житті, а хороші манери самі по собі здатні створити святковий настрій оточуючим. «Спасибі» не даремно займає законне місце в колі «чарівних» слів. Адже воно і справді може творити чудеса. В одній з газет якось була надрукована замітка про незвично ввічливому водія маршрутного таксі. Кожному входить пасажиру він говорив«Спасибі»за те, що людина вибрала для поїздки саме його авто. Люди на перших порах навіть губилися від такої ввічливості. А потім звикли — адже до хорошого звикнути нескладно. І стали у відповідь дякувати водія за чудове обслуговування. Згідно з поширеною версією це слово виникло як своєрідна абревіатура фрази «Спаси, Боже!», Яка нібито служила на Русі виразом щирої вдячності. Але погортайте класику російської літератури — чи багато ви знайдете цих самих «спасибі» в устах героїв? В основному вони користувалися словом «дякую» або «Дякую». Схоже, «спасибі» стало широковживаними лише у двадцятому столітті. А ви впевнені в тому, що вимовляєте «спасибі» лише тоді, коли дійсно хочетевіддячитикого-то? Як не парадоксально, але наше «чарівне слово» служить як формою прийняття чого-небудь, так і формою відмови. Іноді підкреслено ввічливого. Згадайте, яким тоном ви вимовляєте «спасибі», коли відкидаєте чиєсь нав’язлива пропозиція. І яким — коли з’ясовуєте стосунки з близькими: «А-а-а, я, значить, по-твоєму, невдячна істота?! Ну, спасибі! ». Взагалі, у нашого народу до слова «дякую» сформувалося досить неоднозначне ставлення. Одних тільки прислів’їв і приказок відверто споживчого характеру з ним набереться близько десятка. Зараз ви зрозумієте, про що я. «Спасибі в кишеню не покладеш» — знайомо? Варіації на тему: «За спасибі грошей не дають», «З спасибі шапки не зшиєш», «Спасибі на хліб не намажеш», «Спасибі за пазуху не покладеш», «Спасибі додому не принесеш», «Спасибі ситий не будеш», «Спасибо-то не годує і не гріє». І, нарешті, перли сучасності: «Спасибі не капає» і «Краще маленький долар, ніж велике спасибі»
А скільки прихованої іронії у відомому вислові: «Спасибі цього будинку — підемо до іншого»! Але і прикладів поважного ставлення до слів подяки у фольклорі також чимало: «Спасибі — велике діло», «І некрасиво, та дякую», «Скоро — так спасибі, а споро — так два», «Скажеш спасибі — так і добре». «Спасибі» встигло навіть побувати в деякому сенсі і синонімом скупості
Зміст виразу «працювати за спасибі», я думаю, відомий всім, і ніхто собі такого не побажає. Он-лайновий словник синонімів російської мови оточивслово«Спасибі» вельми різношерстої компанією. Крім згаданих уже «дякую» і «Дякую», тут присутній, наприклад, слівце «Ісполать» (наголос на першому складі). Архаїзм, звичайно. У перекладі з грецької означає «хвала». Ще, виявляється, замість спасибі можна говорити «на щастя», «на щастя», «на щастя», «пребагато», «вдало», «добре». «Мерсі» — гаразд, зрозуміло. А от що таке «сесібон»? І яким чином він встиг приєднатися з нашим «спасибі»? Навіть пошуковики мовчать. Ні, ми вже без сесібона якось висловився … До речі, якщо у слова «дякую» справді скорочена основа (що і навіщо скорочували — читайте вище), то не виключена можливість і подальших метаморфоз в тому ж напрямку. І відбудуться вони, очевидно, завдяки російськомовному інтернет-спільноті. Зустрічали на форумах репліки типу «Спсб!» Або «Ссібо!»? Це і є сучасні мутації «спасибі». Зрозуміло, що стислість — сестра таланту, але не варто скорочуватися до повної нісенітниці. А за зразкову культуру писемного мовлення вам ще не раз спасибі скажуть, ось побачите!
Про значення слова «дякую»
Крім прийме і природною ніяковості, бентежить походження слова «спасибі». Адже це не що інше, як «Спаси Бог!». Не всі молоді люди знають, що фразу цілком можна прийняти за лайку. Реагуючи таким словом на дар або комплімент, людина по суті відмовляється витрачати свою енергію на подяку і перекладає цю задачу на якогось бога.
Якщо «спасибі» використовує віруюча людина, то йому не завадить замислитися: а чи має право він, простий смертний, вказувати Богу, кого рятувати. Якщо дякує атеїст, то для нього вживання слова «спасибі» і зовсім позбавлене сенсу.
Все це можна сприймати скептично. Зрештою, «спасибі» — просте слово ввічливості, якому батьки навчили в дитинстві. Мало хто вкладає в нього прихований сенс. Проте ж психолінгвістичне програмування ніхто не відміняв. На підсвідомому рівні значення слова сприймається в спочатку задуманому вигляді. Ймовірно, з цих міркувань виник відповідь «немає за що» — своєрідна фраза-оберіг. Мовляв, рятувати щось не від кого чи немає від чого, адже дарував нічого поганого не зробив.
Відповідей: 7
Найкраща відповідь
А чому взагалі подяку повинна сприйматися негативно? Ви подякуйте, а вже як сприймуть — це не Ваша турбота, в принципі, тому що це особливості сприйняття кожного конкретного індивіда.
Дякуйте як і в житті — щиро, від душі, тоді і сприйматися це буде як годиться. Я ще не бачила людей ні в житті, ні в інтернеті, які на ввічливе звернення реагують хамством або негативом. Неадекватної реакції на «дякую» або «Щиро Дякую» також не зустрічала.
на питання:
Рідко, особисто для мене, таке буває, щоб подяку сприймалася негативно. Але в інтернеті ми не здатні відстежити вираз обличчя співрозмовника, його інтонацію і тембр голосу, тому просте «Дякуємо» може мати на увазі різні відтінки реакції людини. Тут все залежить від контексту і від рівня і манери спілкування з тією чи іншою людиною. Тому потрібно обдумано підходити до цього питання.
«Моя Вам подяку» — Цілком позитивно звучить і відображає саме подяку, як мені здається.
«дякую» — Нейтрально, але цілком ввічливо і явно без глузування.
«Величезне спасибі!» — Емоційно і позитивно.
Можна підібрати й інші епітети, які не будуть випромінювати негатив.
на питання:
Думаю, що своє «Дякуємо» необхідно ненав’язливо аргументувати. Наприклад, Ви на цьому ресурсі задали цілком конкретне питання і, серед всяку нісенітницю і відвертої нісенітниці, в одному з відповідей знайшли саме ВІДПОВІДЬ на своє питання. Причому, відповідь цей допоміг Вам вирішити реально якісь Ваші проблеми. Ви можете не тільки вибрати відповідь кращим або нагородити автора кредитами. Ви можете висловити йому щиру подяку в письмовому вигляді. Тільки не висловлюйте її, подяку в коментарях. За це покарати можуть. Краще в особистому посланні. А вже в ньому, особистому посланні, Ви маєте право пояснити автору відповіді, як саме він Вам допоміг.
на питання:
слово «Дякуємо» прийшло до нас з давньослов’янського і дослівно означає «спаси Боже». Вживалося це вираз в основному при молитві (розмові з Богом) в церквах стародавньої Руссі. З плином часу, вираз «спаси Боже» перейшло в повсякденну мову і (шляхом додавання) перетворилося в «Дякуємо». «Дякуємо» прийнято говорити в храмах при молебні (припустимо: «Спасибі тобі Господи що дарував мені життя» або «Спасибі тобі Господи що вберіг (врятував) мене (або хрещених родичів) від …» і так далі), звертаючись до віруючої людини або священнослужителю. У наш час використання слова «Дякуємо» перейшло в ужиток, коли ми вже ВСІМ говоримо «Дякуємо» як подяку, хоча це не так (невірно).
Як же правильно дякувати?
Суть криється в самому питанні «дякувати». Розкласти слово на складові частини: Благо і Дарувати. Таким чином, при вживанні слова «дякувати», Ви тим самим бажаєте своєму співрозмовнику Блага в будь-якому їх вираженні (прояві) будь то грошові кошти, міцне здоров’я, сімейне благополуччя (знову ж Благо і Отримайте — тобто візьміть (отримаєте Благо) і так далі.
Підсумовуючи вищевикладене, правильно буде говорити «Дякуємо» при зверненні до Бога, а «БлагоДарю» безпосередньо завдяки за щось.
А тепер подивіться, коли Ви комусь бажаєте БЛАГА (БлагоДарю), то і Вам обов’язково повернеться сторицею (Ви отримаєте «блага» у багато разів більше).
У будь-якому суспільстві, будь то в інтернет співтоваристві, спілкуванні на вулиці або магазині і так далі, людина, грамотно і щиро висловлюючи свою вдячність, має славу інтелігентним (вихованим) людиною, і його Подяка сприймається відповідним чином.
дякую: «Золоті слова».
на питання:
Я б інтонації додала б смайликами або картинками, щоб людина зрозуміла в якому настрої я з ним спілкуюся.
Тоді людині зрозуміліше, що людина має на увазі під словом «дякую» або «Дякуємо»
Автор прав. Люди не завжди розуміють так, як хочеться, щоб мене зрозуміли.
Такі ж слова можна з підступ або уїдливо написати.
Так що смайл — це великий винахід людства для спілкування в інтернеті.
на питання:
Якщо вважаєте, що необхідно віддячити людини, то робіть це звичним і загальноприйнятим способом. Вас не повинно хвилювати те, як на подяку буде реагувати людина. Це тільки його рішення. І не надавайте значення, якщо людина неправильно на неї відреагує, то це тільки його складність.
на питання:
А ви не пишіть «ДЯКУЄМО», А пишіть «я вам дуже вдячна», або «Дякую вам за …» а ось що пише про це Лазарєв Читати
на питання:
Відповіді
Різне
Загрузка...
