Як правильно сповідатись, аби не забути про всі гріхи. запишіть їх: поради священника

Чергування е з и, правопис ненаголошених е та и (загальні правила)

Голосні звуки утворюються внаслідок дрижання голосових зв’язок.
Ротова порожнина при цьому служить резонатором, форма якого залежить від
положення язика.

Якщо язик відтягнутий до заднього піднебіння і вниз, звучить ,
підіймається трохи вище — , ще вище — . Коли ж язик посунений до
переднього піднебіння і вниз, утворюється , вище — , ще вище — .

Таким чином, голосні так межують один з одним: ——; —
—. У вимові, а отже, й на письмі можуть сплутуватися чотири пари
голосних, які творяться поряд: —, —; — , —.

Чергування е з и

1
У небагатьох дієслівних коренях , якщо далі з’являється суфікс -а-, чергується з , тобто -ер- переходить в -ира-: а саме: простерти — простирти, сперти — спирти, стерти — стирти, жерти — пожирти, беру — збирти, завмерти — завмирти, дерти — здирти, перу — обпирти.
Подібне чергування з відбувається також у словах стелити— застилти, клену (кляну) —проклинти.

У решті випадків сплутування та буває лише у вимові. На письмі така взаємозаміна їх не допускається.

Правопис ненаголошених е та и (загальні правила)
2
Написання ненаголошених та : весна, бо ве́сни; далеч, бо дале́кий; велич, бо вели́кий; непримиренний, бо мир; шести, бо ше́стеро.
Але це правило незастосовне до слів, у коренях яких відбувається чергування з ().

3
Пишемо е:
а) якщо при змінюванні неясний звук : серь, бо серя; па, бо пая; ця, бо ець; спраливий, бо праа.
б) якщо при змінюванні неясний звук чергується з : осені, бо осінь; каменя, бо камінь; летіти, бо літати; гребенястий. бо гребінь; скатерть, бо скатірка.
Але це правило незастосовне до слів дитина — діти, сидіти — сідати, звисати — звіситися і злипатися—зліпитися, у яких чергується з .

Виняток: в кількох дієслівних коренях випадає ненаголошений , а саме: зати — зіу, відати — відіу, наати — нау, поати — поу, розати — розіу, заати — зау, вати — увіну, проати — проу.

4
Пишемо е в сполученнях -ере-, -еле-: перейти, передгір’я, береза, пелехатий, пелена.

Але може бути також сполучення -ери-, -ели,-: перина (пер+ина), меливо, (мел+иво)

великий (вел+икий).

5
Пишемо и -ри-, -ли- у словах бриніти, бриньчати (хоч бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, глитати.

6
У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и ніяк не перевіряється: апельсин, бензин, бетон, декада, делегат, демократія, колектив, левада, легенда, леміш, математика, медаль, пенал, ремонт, рецепт, тепер, тремтіти;
директор, диригент, кишеня, лимон, минуле, пиріг, шинель і т. д

Написання таких слів треба запам’ятати.

Ссылка на основную публикацию