Порядок подачі та розгляду заяви про зміну прізвища громадянином України за власним бажанням.
Вищевказаними нормативно-правовими актами визначено, що громадянин України, який бажає змінити прізвище за власним бажанням (далі – Заявник) подає за зареєстрованим місцем проживання до територіального відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі – РАЦС) установленого зразка заяву про зміну прізвища (далі – Заява). Затверджений зразок Заяви міститься у Додатку № 1 до даної довідки.
До заяви додається:
- довідка з місця проживання Заявника;
- свідоцтво про народження Заявника;
- свідоцтво про шлюб (у разі коли Заявник перебуває у шлюбі);
- свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі коли шлюб розірвано);
- свідоцтво про народження дітей (у разі, коли Заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
- свідоцтво про зміну імені Заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
- фотокартка Заявника, розміром 3Х4;
- квитанція про сплату державного мита (розмір 0,3 неоподаткованого розміру доходів громадян = 17 грн.Х0,3= 5,1 грн.)
Під час подання заяви працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану звіряє вказані в ній відомості з поданими документами Заявника, попереджає його про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей і про необхідність обміну паспорта громадянина України.
Отримавши вищевказаний пакет документів, відділ РАЦС з метою підтвердження достовірності поданих документів отримує витяги щодо Заявника з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Витяги додаються до поданого Заявником пакету документів. Також, відділ РАЦС перевіряє відомості щодо Заявника в архіві по місцю проживання останнього. При необхідності, РАЦС направляє запити в архіви інших відділів РАЦС.
Також РАЦС направляє запит до територіального органу Національної поліції за місцем проживання Заявника. Територіальний орган Національної поліції за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до РАЦСу. На основі отриманих даних ДРАЦС протягом трьох місяців готує висновок про дозвіл змінити прізвище або відмову і направляє його Заявнику. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції.
Підставами для відмови у наданні дозволу на зміну прізвища є:
- здійснення стосовно Заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
- наявність у Заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
- офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку Заявника;
- подання Заявником неправдивих відомостей.
Інші підстави для відмови у зміні прізвища законодавством не передбачено. Відмову РАЦСу у зміні прізвища можна оскаржити до суду.
У разі відсутності підстав для відмови, відділ РАЦС видає Заявнику Свідоцтво про зміну прізвища.
Про державну реєстрацію зміни прізвища призовника і військовозобов’язаного РАЦС в семиденний строк після проведення державної реєстрації зміни імені військовозобов’язаних або призовників надсилає повідомлення районному (міському) військовому комісаріату, у якому Заявник перебуває на обліку, а також повідомлення до територіального органу Національної поліції України, територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання Заявника.
Давальний
Давальний відмінок, або датив (лат. dativus, від do — «даю») відповідає на запитання «кому?», «чому?». Позначає роль отримувача чого-небудь внаслідок дії суб’єкта. напр.: Андрієві прислав листа його тато. Викладач роздав нове завдання студентам).
Давальний відмінок вживається:
– для позначення особи, до якої направлена певна дія:
Він дарує квіти своїй сестрі. – Кому він дарує квіти? Чиїй сестрі він дарує квіти?
– для визначення віку:
Цьому студентові(-у) двадцять років. – Кому 20 років? Якому студенту 20 років?
– у безособових реченнях:
Мені тут холодно. – Кому холодно?
– із словами, що виражають необхідність: (не) треба, (не) потрібно, необхідно:
Йому потрібно купити новий одяг. – Кому потрібно купити новий одяг?
– із словами, що означають дозвіл: (не)можна:
Мені можна пити каву. – Кому можна пити каву?
Найпоширеніші закінчення іменника це: у давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення: -ові, -еві, -єві або -у, -ю. ; У жіночому роді: -і (-ам) подрузі (подругам) дочці (дочкам), -і (-ям) Каті (Катям), -ії (-ям) армії (арміям). У прикметниках чоловічого роду, зазвичай закінченнями є: -ому(-им) хворому (хворим), -ьому(-ім), літньому (літнім); для жіночого: -ій(-им) хворій (хворим), -ій(-ім) літній (літнім)
Відмінювання чоловічих імен
Іншомовні чоловічі імена з основою на г, к, х матимуть закінчення -у в кличному відмінку.
Наприклад: Петрику, Іванку, Джеку, Жаку, Людвигу.
Також у правописі внесли уточнення щодо утворення кличного відмінка від чоловічих імен Ілля, Ігор, Лазар, Олег. Ім’я Олег матиме дві паралельні форми.
Правильно: Ілле, Ігорю, Лазарю, Олегу (Олеже).
Вергілій та Верґілій, Гете та Ґете
У прізвищах та іменах людей допускається передавання звуку двома способами: буквою г (Васко да Гама, Вергілій, Габсбург, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гонгадзе, Гуллівер) і шляхом імітації іншомовного буквою ґ (Васко да Ґама, Верґілій, Габсбурґ, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґонґадзе, Ґуллівер тощо).
Ганнібал, харакірі та гінді
Звук ми переважно передаємо буквою г: гандбол, гербарій, гінді, гіпотеза, горизонт, госпіс, госпіталь, гумус; Гарвард, Гельсінкі, Гіндустан, Ганнібал, Гейне, Горацій, Люфтганза. За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов, і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хобі, хокей, хол, холдинг, брахман, джихад, моджахед, ханум, харакірі, хіджаб, шахід, Аллах, Ахмед, Мухаммед, Сухроб, Хакім, Хаммурапі
За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов, і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хобі, хокей, хол, холдинг, брахман, джихад, моджахед, ханум, харакірі, хіджаб, шахід, Аллах, Ахмед, Мухаммед, Сухроб, Хакім, Хаммурапі.
Проєкт і траєкторія
Слова з латинським коренем -ject- передається на письмі українським є.
Наприклад: об’єкт, траєкторія, проєкт, проєкція.
Ефір та етер
Звук у словах грецького походження, який раніше передавався літерою ф, тепер також може передаватись літерою т. Можна вживати дві паралельні форми.
Аудиторія та авдиторія
У словах, що походять з давньогрецької та латинської мов, буквосполучення au передається через ав: автентичний, автобіографія, автор. Також правопис дозволяє вживати паралельну форму з буквосполученням ау: аудієнція та авдієнція, аудиторія та авдиторія, лауреат і лавреат, пауза та павза.
Русі та Руси, радості та радости
Іменники третьої відміни із закінченням на -ть після приголосного у родовому й давальному відмінках матимуть два варіанти закінчення на -і та -и.
Це ж правило працює для слів «кров», «любов», «осінь», «сіль, «Русь», «Білорусь».
Наприклад: гідності / гідности, незалежності / незалежности, радості / радости, честі / чести; крові / крови, любові / любови, осені / осени, солі / соли, Білорусі / Білоруси, Русі / Руси.
Назви автівок і техніки
Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів) беремо в лапки і пишемо з великої букви: автомобілі «Нісан», «Вольво», «Фольсваген»), літак «Боїнг 777». Але назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої букви: «нісан», «вольво», «фольксваген» (автомобілі), «боїнг» (літак).
Як пишемо назви сайтів
Назви сайтів без родового слова пишемо з маленької букви (твітер, ґуґл). Назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбук», енциклопедія «Вікіпедія»).
Назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишуться з великої літери та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса).
Ексміністр, але екс-Югославія
Слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- треба писати разом: ексміністр, віцепрем’єр, оберофіцер, унтерофіцер, антивірус.
З власною назвою такі компоненти пишемо з дефісом: екс-Югославія.
Загрузка...
