5. Активно поширюйте світло
Стан людини залежить від того, яку інформацію вона сприймає. А все тому, що кожна нова порція інформації неминуче формує в мозку людини нові нейронні зв’язки і змінює її як інформаційно, так і фізично. Тому чим більше у суспільстві циркулює позитивної інформації – текстів, картин, музики, кінофільмів, – тим позитивнішим стає суспільство.
Не соромтеся розповідати про добрі справи, здійснені вами або іншими світлими людьми. Багато гарних людей повмирало тільки тому, що їхні знайомі не поділилися з ними своїм досвідом. Тож краще зайвий раз нагадати людині про Царство боже, чим потім стояти над могилою і відчувати докори сумління за надмірну делікатність.
Прославляйте будь-яку, навіть найменшу перемогу на шляху до святості. «Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Тож хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Батька, що на небесах (Матвій 5.14-16).
* * *
Ваше бажання допомагати іншим має одне езотеричне обмеження: ця допомога не повинна зупиняти ваше власне просування вгору. Просування людини до досконалості важливіше за всі найсильніші родинні зв’язки разом узяті. Опускання вниз або еволюційне гальмування нікому не допоможе – ні в цьому житті, ні в наступному. Натомість чим ближче людина до боголюдської реалізації, тим більші її можливості тягнути за собою усіх інших.
3. Ослабте зв’язки — і керуйте ними
Середовище друзів і знайомих змінити доволі просто. Значно важче з кровними родичами, адже з ними ми пов’язані надзвичайно сильними, жорсткими зв’язками — психо-енергетичними ланцюгами і канатами. Це створює загрозу зірватися у прірву разом з обтяженою близькою людиною.
Щоб керувати родинними зв’язками, їх треба зробити слабкими, пластичними, «гумовими». Як цього досягнути? Жорсткість зв’язків закладена у світогляді. Більшість людей керуються помилковим стереотипом про те, що вони чимось зобов’язані своїм родичам, і якщо не будуть опікуватися їхнім вдосконаленням, то це призведе до катастрофи.
Насправді кожна людина приходить у світ вільною істотою — божественним гравцем. Вона нікому нічого не зобов’язана — і їй також ніхто нічим не зобов’язаний.
Якщо ми робимо комусь добро, то не через обов’язок, а тому, що любимо і відчуваємо вдячність.
Тож якщо людина активно опирається вашому «вихованню», то треба дати їй можливість пройти цим шляхом і особисто переконатися в його плюсах і мінусах. Здійснюючи надмірний виховний тиск, ви відбираєте від людини шанс здобути власний досвід пізнання добра і зла. Часто буває, що як тільки ви припините активне «виховання» і скажете людині «роби що хочеш», то вона відразу ж почне слідувати вашим рекомендаціям — але вже так, наче це її власні переконання.
Загрузка...
