Візовий коридор після Польської візи – як уникнути коридору?
Після того як ми розібралися, що коридори нікуди не поділися, самий логічне запитання:
Як же зробити так що б можна було їхати на роботу? Не чекаючи на коридор.
Почнемо з безвіза
Після того, як людина відбув з безвізу 90 днів, йому необхідно 90 днів бути в Україні. Тільки після цього можна повторно їхати по безвізу на 90 днів.
Як порахувати дозволене час перебування за безвізу? Якщо, наприклад, Ви були тільки 60 днів поспіль, питання, коли можете поїхати знову на 90 днів.
Потрібно пам’ятати основне, прикордонники вважають такий спосіб , від дати виїзду, відрахують 180 днів тому, наприклад Ви виїжджаєте з Польщі 01.01.2020, вони відраховують 180 днів тому це буде 01.06.2018 і рахують скільки днів Ви пробули в ЄС в цей проміжок. Якщо у Вас 90 днів або менше, тоді проблем немає, якщо більше 90 днів, буде заборона на в’їзд мінімум на пів року.
Так само потрібно знати наступні, працюючи по безвізу в Польщі, роботодавець Вам оформить запрошення (Освядченіе) на 3 місяці, після того як 3 місяці відпрацюєте, багато хто хоче повернутися, і ось тут є нюанс.
Зверніть увагу! Що роботодавець повторно оформить Вам запрошення (Освядченіе) тільки на 90 днів, так як на запрошення (Освядчнію) можна працювати тільки пів року в перебігу року , а Ви вже виходить відпрацювали 90 днів, тому і видають запрошення тільки на 90 днів.
Але по приїзду в Україну, з таки запрошенням візу отримати неможливо, так як власником біометричних паспортів не відкривають візу менше ніж на 97 днів, через те, що це вважається віза короткострокового перебування, категорії С. І з таким запрошенням люди не можуть поїхати за безвізу через коридору. І подати на візу можна через те, що запрошення на короткий період.
Висновок, по безвізу працювати офіційно не вигідно , так як повторно візу відкрити не можна, якщо звичайно, Ви не отримали карту побиту або воєводське запрошення на рік.
Що таке дієслово як частина мови та його форми
Дієслова — це всі слова, які виражають дію, процес або стан.
Питання, що ставляться до дієслів: що робить? що з ним діється?
Початковою формою дієслова вважають інфінітив (неозначену форму)
За формою вираження дієслова бувають: особові, безособові, дієслівні форми на (-но, -то)
Особливі форми дієслова — дієприкметник та дієприслівник
Неозначена форма дієслова або інфінітив
відповідає на питання що робити? (недоконаний вид) писати
що зробити? (доконаний вид) написати
Важливо: неозначена форма дієслова не має закінчення -це незмінна форма.
Особова форма дієслова
Дієслово може набувати особових форм
(пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть)
Дієслова особової форми можуть набувати:
- часових форм (писав, напишу)
- мати вид (писав що робив? недоконаний),(написав що зробив? доконаний)
Безособові дієслова не мають особи
до них належать дієслова, що передають стан людини, природи (морозить, вечоріє),
де дія виконується сама собою, без втручання особи
Хто розробив новий правопис і кому це потрібно
У Кабміні заявили, що новий правопис покликаний забезпечити конституційні положення про державний статус української мови, а також має уніфікувати застосування норм правопису.
Нову версію правопису розробляла спеціально створена у 2015 році комісія Міністерства освіти і науки України. У її складі було 25 провідних вітчизняних філологів
Вони стверджують, що український правопис не може бути вичерпним, і перед тим, як критикувати нововведення, необхідно уважно прочитати. Законопроект готували майже рік
Розробники нового правопису української мови вважають, що користуватися правописом, який буде створено на основі українських правописних традицій, давно потрібне. При цьому враховуються мовні явища поширені в суспільстві. Слід зазначити, що більшість правок якраз стосуються іноземних слів.
Популярні новини зараз
ПФУ зробив важливе повідомлення про квітневі пенсії
Виплата українцям пенсій за квітень: важливе пояснення
Названо групу крові, власників якої вбиває коронавірус
Скандали навколо нового правопису
Щойно рішення про введення нового правопису з’явилося, громадськість обурилося не на жарт. У мережі проводилися опитування на тему: “Чи потрібно змінювати правопис”, і близько 70% українців відповіли, що їх все задовольняє у старому правописі, лише 25%-населення вважають зміни доречними.
Мовознавець Ірина Фаріон назвала новий правопис катастрофою
Запанікували майбутні випускники, оскільки тепер складніше буде здавати ЗНО. Але експерти стверджують, що до 2024 року нові норми правопису в тестах ЗНО не водитимуть.
Сьогодні говорять про те, що варіативність нового правопису не вирішує більшості проблем в українській мові. Відомий мовознавець Ірина Фаріон назвала нову редакцію правопису катастрофою, особливо її обурило членство у мовній комісії доктора фізико-математичних наук і доктора економічних наук.
Постанову Кабміну прагне оскаржити у суді мати київської семикласниці. Відповідний позов направлено до Окружного суду Києва, де вирішується питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Останні новини
-
США закривають країну для іміграції: кого більше не пустять
18:53, 21.04.2020
-
Як підтримувати оселю в чистоті – 4 правила, про які ми постійно забуваємо
18:47, 21.04.2020
-
В Україні скасують перепис населення через коронавірус: всі подробиці
18:36, 21.04.2020
-
ЗНО-2020: у МОН пояснили, коли відбудеться тестування
18:26, 21.04.2020
-
У Миколаївській області зафіксовано першу смерть від коронавірусу
18:06, 21.04.2020
-
Кожен другий українець залишився без грошей: як країна переживає карантин
17:58, 21.04.2020
-
Кім Чен Ин помирає: останні новини про стан диктатора КНДР
17:49, 21.04.2020
-
Чому і кому припиняють виплату субсидій
17:38, 21.04.2020
Загрузка...
