Службові частини мови
Щоб відрізнити службові частини мови від самостійних слід пам’ятати: службові частини мови не мають лексичного значення.
Отже, слід зрозуміти смислову вагу слова: чи має воно лексичне значення і тоді є самостійною частиною мови, чи виконуює роль службової частини мови.
Наприклад: прийменник у вимагає вживання слів у певному (місцевому) відмінку
і відповідних граматичних форм слова (запис у зошиті)
Прийменники є й похідні (поблизу, побіля, із-за, з-під)
Наприклад: перебувати поблизу будівлі
Отже, щоб розпізнати прийменник у реченні, потрібно з’ясувати його роль у реченні.
Прийменники вживаються з іменними частинами мови ( тобто стоять біля іменників. прикметників, числівників, займенників).
Співзвучні з ними прислівники стоять біля дієслів:
Поблизу (чого?) школи є річка. (прийменник)
Річка була (де?) поблизу. (прислівник місця)
Сполучник як службова частини мови
і, а, але. або, та — це сурядні сполучники,які служать для поєднання однорідних членів речення та частин складносурядного речення
1. дівчата та хлопці
2. Влітку тепло, а взимку холодно
що, щоб, якби, мов, як, тому що — це підрядні сполучники, які служать для поєднання частин складнопідрядного речення
Ми працю любимо, що в творчість перейшла.
Сполучники як, мов, немов служать для творення порівняльних зворотів
Бо хто, як я, намучивсь на війні,
тому життя підскочило в ціні.
або
Стара Полтава, як стара чаклунка.
Частка як службова частина мови створює особливі відтінки значень
лише, навіть, майже — це модальні частки, вони надають реченню певних відтінків
Майже ніколи не брехав.
Навіть не знав правди.
Лише інколи згадував.