Пасха, паска чи великдень? 5 помилок в українській мові, яких соромно припускатися

Шоколадный кулич

Ингредиенты:

  • Молоко(тёплое) — 200 мл.
  • Дрожжи(свежие) — 20 гр.(если сухие,то 7 гр)
  • Масло сливочное — 40 гр
  • Масло растительное — 25 мл.
  • Яйцо — 1 шт
  • Желток — 1 шт.
  • Сахар — 110 гр.
  • Мука — 500 гр.
  • Какао — 60 гр
  • Соль щепотка
  • Шоколад — 90 гр.

Пасха. Кулич.

СС0

Готовим опару. В миску наливаем теплое молоко,выкладываем раскрошенные дрожжи. Добавляем 1 ст. ложку сахара и 2 ст. ложки муки. Накрываем опару полотенцем,убираем ее на 30 минут в теплое место.

За 5 минут до готовности опары начинаем взбивать яйца с сахаром. Вливаем растительное масло и сливочное масло. Когда опара поднимется,добавляем в нее яично-масляную смесь.

Муку смешиваем с какао,обязательно просеивая. Всыпаем смесь в жидкую массу и перемешиваем все ложкой. Тесто замешиваем на столе руками,перемещаем в миску,накрываем и убираем на 1 час в теплое место.

Плитку шоколада нужно заранее поместить в холодильник,так она будет лучше измельчаться. Разрезать ее на мелкие кусочки и вмешать их в тесто.

Затем распределяем тесто по формам. Так,чтобы оно занимало половину формы,но не более того. Ставим на расстойку на 30 минут. Нужно чтобы тесто увеличилось,и лишь потом отправлять формы в духовку.

Выпекаются шоколадные куличи при температуре 200 градусов 15−20 минут. Затем кулич можно украшать. Полить растопленным на водяной бане шоколадом или глазурью.

Творожная пасха

Ингредиенты:

  • 750 г мягкого творога
  • 100 г сливок жирностью 30%
  • 100 г сахара
  • 1 стакан сметаны
  • 3 яйца
  • 60 г сахарной пудры
  • 2 ст.л. любых крупно порубленных орехов
  • 0,5 ч.л. мускатного молотого ореха
  • 2 ст.л. изюма
  • 2 ч.л. ванильного сахара
  • 1 ст.л. апельсиновых цукатов
  • 100 г сливочного масла

Кулич,пасха и крашеные яйца

СС0

Творог дважды протереть через сито. Добавить сахарную пудру,размягченное масло и сметану. Как следует перемешать и взбить венчиком.

Сахар растереть добела с яичными желтками,добавить к творожной массе. Пряности перемешать с ванильным сахаром,сливки взбить в густую пену и тоже добавить к творогу.

Взбить яичные белки,осторожно ввести в творог. Перемешать массу деревянной лопаткой в одном направлении

Добавить цукаты,изюм и орехи. Перемешать.

Форму для пасхи застелить пищевой пленкой

Осторожно переложить в нее массу,накрыть дощечкой,на нее положить гнет. Оставить в холодильнике на 1−2 суток

Паска чи куліч? Як правильно тепер називати великодній смаколик, якщо українська земля розорена «Градами»

Цими днями у соцмережі народ роздмухав по суті пусто-порожню дискусію щодо назви паски. Мовляв, куліч – це неукраїнське слово, тож треба відмовитися від нього.

Хтозна, кому була потрібна ця дискусія. Хоча й не важко здогадатися. За словником, «куліч» — слово грецького походження, традиційна назва великоднього хліба в Росії та місцях проживання росіян, передають Патріоти України з посиланням на Бізнес Область.

Український аналог – «паска». Тих, кого ця дискусія заділа за живе, доводили, що вони споконвіку українці, а в селах, звідки родом, на Великдень пекли кулічі. Причому, не тільки на Сході, але й на Заході. Приміром, одна з опонентів цієї дискусії зізнається, що паски навчилась пекти в Криму, у тіток чоловіка, які після війни переселилися на півострів з Полтавщини. Паски смачні, і називали винятково пасками. Слово «куліч» вони зроду не чули, навіть не знають, що воно таке. А ось, три роки тому ці тітки наввипередки здоровенними каструлями свої смачнючі борщі таскали «зеленим чоловічкам», бо ж «шош вони там рідненькі всухом’ятку»…

Риторичною стала й відповідь Мартина Бреста. Він розповів у себе на сторінці «Фейсбука» про церкву, до якої ходила його бабуся у Горлівці, а разом з нею й він. Це у вісімдесяті роки. «Рано вранці. О четвертій годині ми вставали. На мене вдягали всю одежу, що була вдома, і мені потім було страшно жарко. Церква неподалік від бабусиної хати, за пару кілометрів. Дивно, що в шахтарському місті вона зберіглася. Церква маленька, побілена… Жалюгідна. А на дзвіниці, такій же побіленій, замість дзвонів висіли куски рейок… Різна за довжиною. Вони розгойдувались, а між ними з молотками в обох руках орудував бородатий дядько. Його рук так дивовижно мелькали поміж рейок… Їхнє звучання подібне до дзвонів, але це, на жаль, були не дзвони», — згадує Мартин. Після церкви, як й всі радянські діти того часу, він об’їдав парочку пасочок зверху, там, де хрусткий цукор, та закусював солодке крашанками, пофарбованих у цибулинній шкарлупі. Кілька десятків яєць його бабуся варила у відрі, що дивувало неменше, аніж безліч пасок та свічок, що залишались з минулорічного Великодня. Втім бабуся пекла нові паски на Великдень, і також дуже-дуже багато. І коли поралася з пасочками, її руки також дивовижно швидко мелькали біля печі, як й в того бородатого дядьки на дзвіниці… «Слово «куліч» я вперше прочитав у книжці. Мені було тоді десь шість років. Зараз мені тридцять шість, і абсолютно байдуже, як називати «паска» чи «куліч», тому що бабусі більше немає, а кладовище, де вона похована, переоране «Градами». Лінгвістично тисячі людей готові з піною у роті доводити мені, як правильно казати: «куліч» чи «паска», проте, лише одиниці з них знають про дальність стрільби БМ-21 «Град»», — неоднозначно резюмує дискусію Мартин Брест.

Опублікував: Ярослав Степанов

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Коли печуть паски і фарбують яйця у 2018 році

Світле Воскресіння – рухливий свято. Його відзначають в першу неділю після повного місяця, наступного за весняним рівноденням. У 2018 році таким вдень буде 8 квітня. І тут треба відзначити особливість цього року – безпосередньо свята Великодня буде передувати інший християнське свято Благовіщення, який завжди відзначається 7 квітня.

В цей день ангел сповістив Діві Марії про непорочне зачаття нею божественного немовляти. І вона зі смиренням прийняла божу волю. В це свято, як казали в старовину, птах гнізда не в’є, дівчина коси не плете.

Тому вкрай небажано залишати на цей день якусь роботу. Треба постаратися зробити все завчасно, щоб до суботи все вже було готове. Можна, наприклад, замісити тісто з вечора в середу, а спекти паски в четвер.

Приготування пасок

Тепер можна поговорити про те, як печуть паски. Традиційно печуть паски зазвичай з дріжджового здобного тіста. Весь процес займає досить багато часу. Потрібно поставити опару, потім коли вона збільшиться в 2-3 рази, замісити тісто і ретельно, протягом години, вибивати його.

Потім його або залишають ще години на 2-3 години, або вже додають спеції, горіхи, родзинки і заповнюють ним змащені вершковим маслом форми на 1/3, після чого тісто знову має піднятися, і тільки після цього випікати.

Готові паски прикрашають зверху глазур’ю або посипають цукровою пудрою, товченими горіхами та цукатами.

Спекти паску можна і з бездріжджового тіста. Тоді, щоб тісто добре піднялося, особливу увагу потрібно приділити взбиванню яєць.

Поради щодо випікання пасок:

  • борошно треба брати м’якого помелу, бажано розсипати її тонким шаром і просушити 2 доби, потім просіяти;
  • жовтки і білки збивати окремо;
  • дріжджі мають бути свіжими;
  • під час всього процесу приготування не повинно бути протягів, приміщення слід провітрити заздалегідь;
  • запастися вершковим маслом, так як багато його йде на змащування форм.

Як прикрасити яйця

Традиційний спосіб фарбування яєць – в цибулинні. В залежності від кількості лушпиння і часу забарвлення можна отримати різні відтінки бежево-коричневої гами. Якщо взяти лушпиння червоної цибулі, можна отримати красивий червоний колір.

До речі спочатку яйця фарбували в червоний колір. Різні кольори можна також отримати за допомогою природних компонентів — соків і відварів різних овочів і ягід: буряків, червонокачанної капусти, моркви, червоного винограду, журавлини, чорниці, куркуми. Можна скористатися вже готовими покупними барвниками, але час фарбування в цьому випадку повинно бути коротким, щоб фарба не встигла проникнути всередину під шкаралупу.

Дуже цікаві і непередбачувані візерунки виходять при фарбуванні яєць у клаптях. Для цього використовують клаптики або нитки, які сильно линяють (шовк, шерсть), обмотують ними яйце, потім замотують марлею або капроновим панчохою, закріплюють і варять яйця хвилин 15-20.

Поради по фарбуванню яєць:

  • перед варінням потримати яйця 15 хвилин в теплій воді;
  • при варінні не опускати яйця у окріп, краще в теплу воду, щоб яйця не луснули від перепаду температур;
  • перед фарбуванням протерти яйця спиртовим або оцтовим розчином;
  • після фарбування протерти яйця рослинним маслом для блиску.

Взагалі, існує безліч способів прикрасити великодні яйця. Можна розмалювати, можна просто загорнути в красиву обгортковий папір або використовувати наклейки і термонаклейки з різними малюнками від курчат до лубочних візерунків. Але слід уникати прикрас з ликами святих.

Страсний тиждень

На останньому тижні перед Великоднем виникає багато справ. Треба підготуватися до цього важливого дня і духовно, і матеріально. Як же все встигнути?

Великий четвер – напевно, самий насичений день страсного тижня. Це день, коли відбулася таємна вечеря, на якій самим Христом було встановлено обряд причастя. За традицією в цей день роблять прибирання у своїх оселях, все миють, чистять, миють самі, тому його називають «чистим четвергом». І яйця найкраще пофарбувати саме в четвер.

Також зазвичай в четвер замішують тісто для пасок, але не забороняється пекти паски і в інший день, коли зручно.

Небажано займатися домашніми справами в п’ятницю, принаймні, до трьох годин дня, часу розп’яття Христа. Це найскорботніший день у році. Краще в цей день сходити в храм, почитати євангеліє, подумки пройти з Христом його скорботний шлях.

У суботу після літургії в храмах відбувається освячення пасок, яєць і пасок.

Звідки традиція?

Чому ж треба фарбувати яйця і пекти паски на Великдень? Звичай фарбувати яйця зародився ще в 1 столітті. За легендою, Марія Магдалина прийшла до імператора Тиберія, щоб розповісти про чудесне воскресіння Христа і принесла в подарунок від бідності просте куряче яйце. Імператор не повірив їй і сказав, що не може воскреснути померла людина, як і не може біле яйце стати червоним. І в цю ж мить яйце в руках Марії почервоніло.

Звідси і пішла традиція — на Великдень фарбувати яйця і дарувати один одному. Спочатку яйця фарбували тільки в червоний колір, але потім стали використовувати різні кольори і відтінки. Пізніше з’явилися подарункові великодні яйця, зроблені з дерева, срібла, порцеляни та справжні ювелірні вироби, наприклад, всім відомі роботи Фаберже.

Що ж символізує собою паску? Це головне пасхальне блюдо. Саме з нього треба розпочинати святкову трапезу, розговлятися. Пишний і легкий, він є ідеальним продуктом для переходу від довгого посту до скоромної їжі.

За формою і значенням його можна назвати молодшим братом артоса, спеціального церковного хліба, який освячують в день Світлого Воскресіння. Цей звичай пішов від апостолів, які за трапезою залишали на головному місці хліб для Христа, символізуючи цим його присутність за столом. І паска також нагадує всім віруючим благословення хліба Спасителем після свого воскресіння: «…взявши хліб, благословив, розломив і подав їм» (Євангеліє від Луки).

https://youtube.com/watch?v=777c48slSBQ

Ссылка на основную публикацию